Мінсоцполітики розповідає про оплату праці за час відрядження в зону АТО
17 вересня 2015
Міністерство соціальної політики України листом від 17.08.2015 № 12443/0/14-15/13 роз’яснило особливості оплати праці працівників, яких відряджено в зону антитерористичної операції. Мінсоцполітики відповідно до листа Міністерства оборони України від 04.08.2015 № 248/3/9/3/228 щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 № 522 «Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції» повідомило.
Відповідно до абзацу першого Постанови № 522 працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах її проведення, заробітна плата за фактичний час перебування в таких районах підвищується на 50% (за наявності підтвердних документів). Працівники (невійськовослужбовці), які (на підставі відповідних рішень (клопотань) Антитерористичного центру при Службі безпеки України) прибувають до районів проведення АТО для виконання своїх функцій із забезпечення її проведення, вважаються такими, що перебувають у службовому відрядженні відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59 (далі — Інструкція № 59).
Порядок оформлення відрядження, відшкодування витрат, пов’язаних із відрядженням (за наявності необхідних підтвердних документів) тощо, визначений нормами розділу II Інструкції № 59. Так, направлення працівника підприємства (установи, організації) у відрядження здійснюється керівником підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) протягом усього часу відрядження, в т. ч. й часу перебування в дорозі. Відповідно до норм статті 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
У Постанові № 522 рекомендовано керівникам суб’єктів господарювання небюджетної сфери передбачати в колективних договорах норму щодо виплати їх працівникам підвищеного розміру заробітної плати за участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах її проведення. Нарахування підвищеної заробітної плати здійснюється після повернення працівника з відрядження із зони АТО з підтвердними документами про фактичний час перебування в цій зоні. Підтвердженням про фактичний час перебування працівника в районі проведення АТО, на думку Мінсоцполітики, має бути відмітка в посвідченні про відрядження про прибуття (вибуття) працівника в пункт (із пункту) призначення, підписана (завірена) відповідальною особою. Водночас Мінсоцполітики вважає, що це може бути й інший підтвердний документ (список, довідка), форма якої затверджується відповідним уповноваженим органом.
До відома, наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2011 № 738 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 28.07.1997 № 260» було скасовано форму посвідчення про відрядження. Утім, локальним актом підприємства може бути передбачено використання посвідчення про відрядження та затверджено його форму. Сума зазначеного підвищення заробітної плати є додатковою заробітною платою і як гарантована державою складова зарплати включається при обчисленні середньої заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100, а також враховується при обчисленні максимального розміру місячної заробітної плати (грошового забезпечення) керівних працівників органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади та органами місцевого самоврядування підприємств, установ та організацій, який обмежується 15 розмірами мінімальної заробітної плати (п. 13 постанови КМУ від 01.03.2014 № 65).
Оплата праці у святкові і неробочі дні провадиться відповідно до статті 107 КЗпП. Працю оплачують у подвійному розмірі:
- відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний день проводиться у межах місячної норми часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму.
Постановою № 522 передбачено підвищення заробітної плати (яка включає посадовий (місячний) оклад, доплати, надбавки, премії тощо). При обчисленні годинної, денної ставки для оплати роботи у святковий, неробочий день зазначене підвищення заробітної плати не включається.