ПДВ-рахунки: все згідно із законом, але проти бізнесу

2 жовтня 2015

Епопея з впровадженням електронного адміністрування ПДВ та спецрахунків, на які здійснюється авансування сум цього податку, триває вже не перший місяць. З лютого по червень 2015 платники податків мали можливість попрацювати з новою системою в тестовому режимі, а з 1 липня їм належало перейти на повну її функціональність. Тим не менш, проблем з функціонуванням ПДВ-рахунків виникло безліч, у той час як Державна фіскальна служба вирішувати їх не поспішала. У підсумку, обстановка в бізнес-середовищі до початку липня досягла найвищої точки кипіння, і під тиском лобістів парламент ухвалив зміни до Податкового кодексу. Вони повинні були відстрочити повноцінне впровадження ПДВ-рахунків до 1 жовтня 2015 року, продовживши тестовий період, а також зняти  нагальні питання, пов'язані з їх застосуванням.

Що ж вийшло в реальності? Ще більше проблем і обурення з боку платників податків. Так, зміни до ПКУ поставили бізнес в умови, коли йому доводиться здійснювати подвійне депонування. Чому подвійне? Та тому що позитивні суми, накопичені на ПДВ-рахунках, з серпня попросту обнулились. А без позитивного залишку на рахунку проводити операції з податковими накладними, і, як наслідок, претендувати на податковий кредит, неможливо. У підсумку, поскаржившись на "згорілі" кошти, платникам податків довелося авансувати рахунки повторно. Більше того, багатьом компаніям формулу досі не "підняли", і вони виявилися в самій незавидній ситуації, оскільки зареєструвати накладні немає можливості. А отже, бізнес попросту зупиняється і зазнає збитків.

Ще одна велика неприємність полягає в тому, що тестовий режим використання нового механізму адміністрування ПДВ зіпсував картину тим компаніям, які продовжували платити податок безпосередньо на бюджетний рахунок. До того ж, представники Державної фіскальної служби запевняли, що проблем не буде. На жаль, знову дезінформація: ці суми просто не зарахували, і тепер багато платників опинилися перед дилемою. Або воювати з податківцями і псувати собі нерви, або погашати, по суті, фіктивний і незаконний податковий борг, поповнюючи ПДВ-рахунок.

Плюс до всього платники податків повинні здійснювати постійний моніторинг сум ПДВ, в межах яких проводиться реєстрація податкових накладних, виробляти звірки стану розрахунків з ПДВ. Адже без цього немає можливості своєчасно відображати суми податку у звітності. В результаті, компанії завалені марною бюрократичною тяганиною, регулярно подають уточнення, коригування, що створює величезне навантаження на бізнес і значно ускладнює адміністрування ПДВ в цілому.

Причому, зведення даних з ПДВ-рахунка вкрай недопрацьована. Вона містить наростаючий підсумок, хоча розведення по окремих сумам, яке було б дуже логічним, немає. Тому платник, по факту, отримує набір цифр, але поняття не має, яким чином вони розраховані, а значить, не впевнений, чи немає там помилок і переплат. Та й сама система працює з постійними технічними збоями. Це призводить до того, що накладні реєструються несвоєчасно, і платник податків ризикує потрапити на штрафні санкції. А якщо постачальник і покупець користуються різним програмним забезпеченням, у них неминуче виникають складнощі з взаємним документообігом. На практиці це призводить до того, що реєстрація розрахунків коригувань фактично не проводиться, і платник не може перерахувати свої податкові зобов'язання.

У ГФС, звичайно, запевняють, що пророблена колосальна робота, як у нормативно-правовому полі, так і в технічній частині. Але у бізнесу діаметрально протилежну думку. Компанії справедливо побоюються як штрафних санкцій (так, до 1 жовтня вони не застосовуються, але що буде після?), А також ще більше переживають через розрив взаємин з партнерами, які через перекоси в законодавстві втрачають гроші.

Хоча в реальності, виправити недоліки в механізмі адміністрування ПДВ не так вже й складно. Представники бізнес-спільноти ратують за скасування дискримінаційної практики авансування спецрахунків, яка попросту є нічим іншим як легалізованим перекачуванням грошей бізнесу до бюджету, вимагають уніфікувати технічну і програмну базу на рівні ГФС та платників податків, а також, що не менш важливо, виключити ручне втручання в роботу системи чиновників податкової служби. Такі факти є, і вони формують благодатну допомогу для корупційних проявів з боку фіскалів. Звичайно, для цього не обійтися без чергових змін до Податкового кодексу. Але ж урядові нічого не заважає "протягнути" їх через парламент в рамках затіяної податкової реформи, і безболісно "дошліфувати" ПДВ-рахунки. Це був би логічний і справедливий по відношенню до бізнесу крок.