Неповний робочий час:
28 листопада 2017
Для одних роботодавців установлення неповного робочого часу є необхідністю, що дозволяє в умовах фінансових труднощів скоротити витрати на оплату праці і зберегти колектив, а для інших — обов’язком, установленим нормами трудового законодавства. Крім того, на практиці часто неповний робочий час установлюється на прохання працівника. Приймаєте працівника на роботу на неповний робочий час? Тоді давайте поговоримо про те, як розрахувати йому норму тривалості робочого часу.
Паперове
Якщо неповний робочий час установлюють за домовленістю сторін, то про своє бажання працювати менше нормальної тривалості робочого часу працівник указує у відповідній заяві.
Серед іншого, в ній працівник відображає бажані:
— режим роботи (неповний робочий день, неповний робочий тиждень або їх поєднання)
— тривалість робочого дня в робочі дні тижня (якщо зменшується робочий день) та/або кількість робочих днів протягом робочого тижня (якщо зменшується кількість робочих днів) або кількість робочих годин на тиждень, якщо порядок виходу працівника на роботу регулюється графіком виходу на роботу (графіком змінності).
Якщо роботодавець згоден, то він, у свою чергу, обумовлює такі умови роботи в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу (якщо неповний робочий час установлюють працівникові при прийнятті на роботу) або в наказі (розпорядженні) про встановлення неповного робочого часу (якщо його встановлюють у процесі трудової діяльності працівника).
У цьому ж документі роботодавець може вказати, яку частину штатної одиниці посідатиме працівник з неповним робочим часом.
Якщо неповний робочий час установлюють за ініціативою роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП), то умови його встановлення визначає роботодавець у наказі (розпорядженні) про заходи з установлення неповного робочого часу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Нормування
Для працівника, якому встановлений неповний робочий час, роботодавець зобов’язаний розрахувати індивідуальну норму робочого часу. Для цього йому знадобляться відомості про:
— тривалість щоденної роботи і робочого тижня працівника;
— вихідні дні і вільні від роботи дні, встановлені працівникові (якщо він працюватиме в режимі неповного робочого тижня);
— святкові і неробочі дні, вказані в ст. 73 КЗпП і що припадають на період, на який розраховується норма робочого часу.
Важливо! Якщо святковий/неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (ч. 3 ст. 67 КЗпП). А ось якщо святковий або неробочий день збігається з вільним від роботи днем, то таке перенесення не здійснюється .
Приклад 1. Працівникові встановлений режим неповного робочого тижня з робочими днями вівторок — четвер (8-годинний робочий день). При цьому вихідними днями для нього є субота і неділя. Понеділок і п’ятниця — вільні від роботи дні у зв’язку з роботою в режимі неповного робочого тижня.
У січні 2018 року святковий день 1 січня (Новий рік) припадає на понеділок. Цей день є для працівника вільним від роботи днем, а не вихідним. Тому вимога ст. 73 КЗпП про перенесення вихідного дня тут не спрацьовує.
А як ідуть справи зі святковим днем 7 січня (Різдво Христове)? Він збіжиться з вихідним днем працівника (7 січня 2018 року припадає на неділю). Отже, тут «включається» ст. 73 КЗпП і вихідний день з 7 січня (неділя) переноситься на 8 січня (понеділок). У результаті в працівника день 8 січня 2018 року міняє свій статус з «вільного від роботи дня» на «вихідний день».
У зв’язку з такою «накладкою» інший вільний від роботи день працівникові не надають .
Тому 9 січня 2018 року (вівторок) буде в нього робочим днем.
Далі, визначившись з вихідними, вільними від роботи і святковими/неробочими днями, розподіляємо робочі години по робочих днях тижня і визначаємо, зокрема:
— кількість робочих днів у кожному календарному місяці періоду, за який обчислюємо норму робочого часу, а також у цілому за такий період і за календарний рік. Причому тривалість роботи працівників, яким установлений неповний робочий час, не скорочується напередодні святкових і неробочих днів на 1 годину;
Див. лист Мінсоцполітики від 28.08.2014 р. № 397/12/116-14.
— індивідуальну норму тривалості робочого часу для кожного місяця періоду, за який обчислюємо норму робочого часу, а також у цілому за такий період і за календарний рік.
Приклад 2. Працівникові встановлений режим неповного робочого дня (4 години на день). Робочими днями в нього є середа — неділя, вихідними днями — понеділок і вівторок.
Незважаючи на те, що в грудні 2017 року працівник працюватиме 31 числа (передсвятковий день), тривалість його роботи цього дня скорочена не буде. Тобто працівник повинен буде відпрацювати у свій робочий день 31 грудня всі 4 години. Адже при неповному робочому дні не працює припис про скорочення тривалості передсвяткового дня на 1 годину (див. вище).
Водночас госпрозрахункове підприємство може прописати в колективному договорі можливість скорочення тривалості роботи напередодні святкових днів для працівників, яким установлений режим неповного робочого часу (неповного робочого дня та/або неповного робочого тижня). У цьому ж документі слід зазначити, на скільки скорочуватиметься тривалість роботи в передсвяткові дні.
Наприклад, на 1 годину або на якийсь час, обчислюваний з урахуванням зайнятості працівника.
Зі свого боку, вважаємо за доцільне передбачити таке скорочення для працівників з неповним робочим тижнем.
Хтось скаже: «А може просто помножити норму для п’ятиденки на частину штатної одиниці, яку обіймає працівник з неповним робочим часом?». Ні, так чинити ми вам не рекомендуємо.
Розрахунок норми робочого часу, наприклад, на 2017 рік, указаний Мінсоцполітики в додатку до листа від 05.08.2016 р. № 11535/0/14-16/13, наведений для п’ятиденного (!) робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю (!) при однаковій (!) тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня.
Якщо хоча б один з названих показників не «спрацьовує», то підприємству не можна орієнтуватися на норми робочого часу, наведені в тому листі. Йому необхідно самостійно скласти календар робочого часу на відповідний робочий рік і провести розрахунок норми робочого часу з урахуванням умов праці, що діють на підприємстві.
Приклад 3. Працівникові з 1 грудня 2017 року буде встановлений режим:
1 варіант — неповного робочого дня — по 4 години на день. Вихідні дні — субота і неділя. 20-годинний робочий тиждень (4 год х 5 роб. дн.);
2 варіант — неповного робочого дня — по 4 години на день. Вихідні дні — понеділок і вівторок. 20-годинний робочий тиждень (4 год х 5 роб. дн.);
3 варіант — неповного робочого дня, з розподілом робочого часу по робочих днях тижня: понеділок — 6 годин, вівторок — 5 годин, середа — 4 години, четвер — 3 години, п’ятниця — 2 години. Вихідні дні — субота і неділя. 20-годинний робочий тиждень (6 год + 5 год + 4 год + 3 год + 2 год).
В усіх трьох варіантах, описаних вище, у працівника 20-годинний робочий тиждень. Проте норма робочого часу, наприклад, на грудень 2017 року, буде різною. Вона складе для:
1 варіанта: 4 год х 21 роб. дн. = 84 год, де 21 — кількість робочих днів у грудні згідно з графіком роботи працівника (1, 4 — 8, 11 — 15, 18 — 22, 25 — 29 грудня);
2 варіанта: 4 год х 23 роб. дн. = 92 год, де 23 — кількість робочих днів у грудні згідно з графіком роботи працівника (1 — 3, 6 — 10, 13 — 17, 20 — 24, 27 — 31 грудня);
3 варіанта: (6 год + 5 год + 4 год + 3 год) х 4 роб. дн. + 2 год х 5 роб. дн. = 82 год, де 4 роб. дн. — це кількість робочих днів у грудні 2017 року, в які працівник відпрацює по 6 год (це 4, 11, 18 і 25 грудня), 5 год (це 5, 12, 19 і 26 грудня), 4 год (це 6, 13, 20 і 27 грудня) і 3 год (це 7, 14, 21 і 28 грудня), а 5 роб. дн. — кількість робочих днів у грудні 2017 року, в які працівник відпрацює по 2 год (це 1, 8, 15, 22, і 29 грудня).
Резюме. Незважаючи на те, що в усіх трьох варіантах у працівника 20-годинний робочий тиждень, норма робочого часу на місяць різна.
Що в цьому випадку вплинуло на її розрахунок? Тривалість робочого дня працівника і розподіл робочих і вихідних днів протягом тижня.
Таким чином, установлюючи працівникові неповний робочий час, роботодавець зобов’язаний розрахувати йому норму робочого часу. Використовувати норму робочого часу на 2017 рік, наведену в додатку до листа Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 11535/0/14-16/13 і розраховану під конкретну тривалість робочого тижня, роботодавці можуть лише для працівників з п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу і неділю з однаковою тривалістю часу роботи за день (наприклад, при 20-годинному робочому тижні — 4 години на день).
Неправильно здійснювати розрахунок норми робочого часу для працівника з неповним робочим часом шляхом множення норми робочого часу, розрахованої для 40-годинного робочого тижня, на частину штатної одиниці, яку обіймає такий працівник.
Приклад 4. Працівникові встановлений режим неповного робочого дня — по 4 години на день. Вихідні дні — субота і неділя. 20-годинний робочий тиждень (4 год х 5 роб. дн.). Обіймає 0,5 штатної одиниці. Скорочення тривалості робочого часу для працівників з неповним робочим днем на підприємстві не передбачено.
Припустимо, що підприємство на 2017 рік визначило норму робочого часу для цього працівника шляхом множення норми робочого часу, розрахованої за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю при однаковій тривалості часу роботи на день 8 годинпротягом робочого тижня і зменшенням тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів, на 0,5 (частина займаної працівником штатної одиниці) й отримало в результаті: 1986 год х 0,5 = 993 год.
У табелі обліку робочого часу по кожному робочому дню підприємство проставляло працівникові фактично відпрацьовані ним 4 години. У результаті за рік він відпрацював 996 год, що на 3 год перевищує норму.
Звідки взялися ці 3 год? Норма робочого часу на 2017 рік для працівника з 8-годинним робочим днем (993 год) розрахована з урахуванням зменшення тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів. Але підприємство при розрахунку і встановленні йому норми робочого часу в 993 год не врахувало цей факт.
А в працівника з прикладу такої «пільги» немає.
Тому наша вам порада. Розрахуйте норму робочого часу для всіх працівників залежно від їх зайнятості. Затвердіть її відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця. Ознайомте з нормами працівників бажано не пізніше ніж за місяць до початку періоду, на який були розраховані норми. Це дозволить вам уникнути непотрібного нервування в разі, якщо на ваше підприємство зазирнуть з інспекційним відвідуванням інспектори праці.