Оподаткування фінансової допомоги (Частина І)

22 березня 2016

Фінансова допомога - широко поширений вид витрат. Як правило, до цього інструмента звертаються юридичні особи, яким необхідне термінове поповнення оборотних коштів. Однак нерідкі випадки надання допомоги та фізичним особам (співробітникам, засновникам) з боку підприємств. У будь-якому випадку, перед фактичним перерахуванням коштів в якості фінансової допомоги, потрібно визначити її вид і укласти відповідний договір. Виходячи зі змісту операції і наступних зобов'язань сторін, фінансова допомога поділяється на два види: поворотну та безповоротну. У Цивільному кодексі України відсутні прямі вимоги до договорів про надання фінансової допомоги. На практиці, в таких ситуаціях за основу беруть досить схожі за своєю економічною і юридичною суттю договори позики (коли мова йде про надання поворотної допомоги) і дарування (в разі надання безповоротної допомоги).

Яким же чином операції з надання та отримання різних видів фінансової допомоги впливають на склад податків, сплачуваних підприємством?

Відразу відзначимо, що згідно п. 185.1 Податкового кодексу, фінансова допомога не відповідає критеріям визнання в якості об'єкта оподаткування податком на додану вартість (ПДВ). Тому, як поворотна, так і безповоротна допомога не призведуть до виникнення податкового кредиту / податкових зобов'язань ні в однієї зі сторін договору.

ПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Згідно п. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Ситуація 1. Фінансова допомога надана юридичній особі - платнику єдиного податку.

В даному випадку, за фактом отримання допомоги у підприємства не виникає об'єкт оподаткування. Однак, відповідно до п. 292.11 ПКУ, таку допомогу платник єдиного податку повинен повернути протягом 12 календарних місяців з моменту отримання, інакше її доведеться включити до складу оподатковуваного доходу за основною ставкою та відобразити в декларації за період, в якому фактично закінчиться зазначений термін .

Ситуація 2. Фінансова допомога надана юридичній особі - платнику податку на прибуток на загальних підставах.

Податок з доходів фізичних підприємств на загальній системі, починаючи з 2015 року, розраховується за правилами бухгалтерського обліку. Така норма закріплена в п. 134.1.1 ПКУ. Раніше для такої допомоги були передбачені чіткі терміни повернення, перевищення яких зобов'язувало підприємство нараховувати умовні відсотки і включати їх до оподатковуваного доходу. На сьогоднішній день, податкове законодавство не містить ніяких спеціальних норм щодо оподаткування поворотної фінансової допомоги «загальносистемникам». У свою чергу, згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку (П (С) БО 15 «Дохід» та П (С) БО 16 «Витрати») така допомога не є доходом при отриманні і не відноситься на витрати при поверненні. Таким чином, отримання поворотної фінансової допомоги не впливає на фінансовий результат підприємства і, отже, не підлягає оподаткуванню. Дана позиція підтверджена у листі ДФС № 1 235/10 / 02-32-15-02 від 09 жовтня 2015 року.

Однак, в разі порушення встановлених в договорі термінів повернення і закінчення терміну позовної давності, таку допомогу можна визначити як безповоротну, особливості оподаткування якої розкриємо далі.